Вигрібна яма – ключовий елемент локальної каналізації для приватного будинку або дачі. Від того, наскільки правильно вона зроблена, залежить комфорт і гігієна проживання. Грамотно спроєктована яма позбавить неприємних запахів і частих проблем, а також допоможе заощадити на ремонті. Водночас поширені помилки (неправильний вибір місця, недостатній об’єм, відсутність вентиляції та гідроізоляції) можуть призвести до забруднення ґрунтових вод, появи смороду і дорогих переробок. Тому важливо заздалегідь розібратися, як правильно зробити вигрібну яму й уникнути типових помилок.
Планування і проєктування вигрібної ями
Перший крок – ретельне планування. Необхідно вибрати оптимальне місце з дотриманням санітарних норм. Відстань від житлових будинків, колодязів і водойм має бути достатньою для забезпечення безпеки та захисту питної води. Перед початком робіт варто врахувати такі рекомендації:
- Вибір місця і санітарні норми. Насамперед визначте правильне розташування ями на ділянці. Санітарні норми вимагають витримувати дистанцію від джерел води (колодязів, свердловин) – зазвичай не менше ніж 20-50 метрів (для глинистих ґрунтів ближче, для піщаних далі). Від житлового будинку та підвалів слід відступити щонайменше 5-10 м, щоб уникнути просідання фундаменту та проникнення запахів. Також враховуйте віддаленість від межі ділянки (не ближче 2 м до паркану) і можливість під’їзду асенізаційної машини для відкачування вмісту. Під час вибору місця уникайте низин, де скупчується вода, і занадто великих відстаней до будинку (занадто довга труба може частіше засмічуватися).
- Розрахунок розміру та глибини ями. Розмір вигрібної ями розраховують за кількістю стічних вод, виходячи з потреб сім’ї. Врахуйте кількість проживаючих і середньодобові витрати води (зазвичай близько 100-200 л на людину). Наприклад, сім’ї з 4 осіб зі споживанням ~150 л/день на людину знадобиться яма об’ємом близько 4 * 150 = 600 л на добу. Закладіть резерв за об’ємом на 2-3 місяці автономної роботи без відкачування – тоді загальний розрахунковий об’єм буде близько 600 л * 90 днів ≈ 54 000 л (54 м³). Звичайно, точні цифри залежать від ваших умов: рівня ґрунтових вод, типу ґрунту і звичок споживання. Глибина ями зазвичай не перевищує 3 м – це полегшує її очищення і знижує ризик обвалення стін. Якщо добовий обсяг стічних вод перевищує ~1 м³, краще будувати герметичну яму без фільтрації в ґрунт. Для менших обсягів допустима дренажна (з частковим поглинанням) конструкція, що зменшить частоту відкачування.
- Вибір матеріалу: цегла або бетонні кільця. На етапі проєктування визначтеся, з чого зводити стіни ями. Цегла підходить для ям будь-якої форми (квадратної, прямокутної) і коштує недорого. Стіни викладають цеглою, за бажання залишаючи невеликі проміжки між цеглинами (шахова кладка) для просочування рідини в ґрунт. Такий дренаж зменшує накопичення води, але вимагає дотримання норм – дно, що фільтрує, допустиме тільки за низького рівня стічних вод і достатньої відстані до ґрунтових вод. Цегляна яма вимагає ретельної гідроізоляції швів, інакше стіни з часом можуть зруйнуватися. Бетонні кільця – популярний варіант круглої ями. Готові залізобетонні кільця опускаються у виритий котлован і ставляться одне на одне. Це забезпечує міцні, довговічні стіни і порівняно швидке встановлення. Однак знадобляться підйомна техніка або лебідка, оскільки кільця важкі. Дно такої ями часто заливається бетонною плитою для герметичності, а у верхньому кільці передбачають отвір під люк і вентиляцію. Вибір матеріалу залежить від бюджету, наявності техніки та вимог: цеглою легше викласти нестандартний розмір власноруч, кільця ж надійніші та не потребують кладочних робіт.
Підготовчі роботи
- Розмітка і виїмка котловану. Після планування перенесіть розміри ями на місцевість. Відзначте контур майбутнього котловану кілочками і шнуром. Розмір котловану робіть із запасом: для цегляної ями додайте ~20-30 см до товщини стін, для бетонних кілець діаметр ями повинен на 20-30 см перевищувати діаметр кільця. Далі приступайте до риття. Котлован можна вирити вручну лопатою або екскаватором (залежно від обсягу і доступності техніки). Стіни ями за можливості робіть вертикальними; при великій глибині працюйте обережно, щоб ґрунт не обсипався. Вийнятий ґрунт відкидайте подалі від краю ями. Глибина котловану відповідає розрахованій глибині ями з урахуванням подушки на дні і можливої плити.
- Підготовка дна і дренаж. На дні викопаного котловану організуйте основу. Якщо планується герметична вигрібна яма, зробіть бетонну основу: утрамбуйте дно, засипте шар щебеню 10-15 см для міцності і залийте бетонну стяжку (~10 см) з армуванням. Ця плита перешкоджатиме відходу нечистот у ґрунт. У разі дренажної (неповністю герметичної) ями чинять інакше: дно залишають фільтруючим. Насипте на утрамбований ґрунт шар крупного щебеню або гравію товщиною ~50 см, можна перемішати з піском. Такий дренаж дозволить частково очищеній воді вбиратися в ґрунт. Поверх щебеню бажано постелити шар геотекстилю, щоб ґрунт не замулював дренажний шар. Переконайтеся, що дно рівне і має невеликий ухил в один бік (для стікання рідини до майбутньої зливної труби, якщо вона передбачена).
Етапи будівництва вигрібної ями
- Зведення стін
На цьому етапі зводяться стіни вигрібної ями. Якщо ви вибрали цеглу, починайте кладку від кутів (або по колу для круглої ями), використовуючи цементно-піщаний розчин. Кладіть цеглу в шаховому порядку; для дренажної ями деякі шви можна не повністю заповнювати розчином, залишаючи вузькі щілини-проточки між цеглою, через які вода буде йти в ґрунт. Проте нижні ряди краще робити суцільними, щоб основа була міцною й утримувала осад. Товщина стін зазвичай в одну цеглину (~12 см) достатня, якщо ґрунт стабільний; у разі пухкого ґрунту робіть товщину в півтори цегли для надійності. Поступово викладайте стінки до потрібної висоти, періодично перевіряючи рівнем вертикальність.
При використанні бетонних кілець технологія інша: готові кільця встановлюються в котлован. Зазвичай спочатку опускають перше кільце на дно (якщо дно без плити, його можна трохи втиснути в ґрунт), потім у міру виїмки ґрунту або за допомогою крана ставлять наступні кільця зверху. Кільця під власною вагою можуть трохи просісти, вирівнюючись. Усі стики між кільцями ретельно промажте розчином або бітумом для герметизації. Після встановлення останнього кільця верх ями має бути трохи нижче рівня землі, щоб зручно монтувати кришку.
- Монтаж вентиляційної труби
Вентиляція – обов’язковий елемент вигрібної ями. Монтаж вентиляційної труби проводиться до повного закриття ями. Зазвичай використовують пластикову трубу діаметром 100 мм. Встановіть трубу вертикально: нижній кінець має виходити в порожнину ями (через отвір у кришці або між цеглою у верхній частині стіни), а верхній виводьте на висоту ~0,5-1 м над рівнем землі (краще – на висоту даху, якщо поруч будинок). Венттруба забезпечить вихід каналізаційних газів назовні і приплив повітря, запобігаючи скупченню метану всередині ями і потраплянню запахів назад у будинок. На верхівці труби бажано поставити грибок або дефлектор, щоб у яму не потрапляли опади і сміття. Правильно виконана вентиляція вигрібної ями помітно знизить неприємні запахи на ділянці і поліпшить розкладання відходів.
- Влаштування переливної ями
Для великих обсягів стоків або щоб рідше відкачувати вміст, можна зробити систему з двох резервуарів – основного і переливного. Переливна яма – це додатковий колодязь, з’єднаний трубою з першою ямою. Принцип роботи такої системи: всі стоки спочатку надходять до першої (герметичної) ями, де важкі тверді опади осідають на дно. Коли рівень рідини досягає переливного отвору, відносно очищена вода по сполучній трубі перетікає в другу яму. Перелив роблять з ухилом, трубу розташовують трохи нижче від вхідного патрубка з будинку. Друга яма зазвичай робиться без дна, з щебеневою засипкою, тобто виконує роль фільтраційного колодязя. У ній рідина проходить через гравій і пісок і йде в ґрунт очищеною. Така схема дає змогу сконцентрувати осад у першій ямі, а воду відводити у поглинаючий шар, завдяки чому відкачування знадобиться набагато рідше. Переливна система актуальна, якщо сім’я велика і використовує багато води, або ґрунт погано вбирає і одиночна яма швидко заповнюється. Врахуйте, що обидві ями потребують вентиляції, а першу все одно доведеться періодично очищати від мулу.
Завершальні роботи та перевірки
- Гідроізоляція. Після зведення стін проведіть гідроізоляційні роботи. У цегляній ямі ретельно обштукатурьте внутрішні стінки цементним розчином, особливу увагу приділяючи швам. Додатково можна покрити стіни бітумною мастикою або спеціальною обмазувальною гідроізоляцією – це захистить кладку від агресивного середовища і запобіжить проникненню стоків у ґрунт. У разі бетонних кілець промажте шви цементом, а зовні стики можна обмазати бітумом. Якщо яма герметична, переконайтеся, що ніде не залишилося щілин. Хороша гідроізоляція подовжить термін служби конструкції і вбереже ґрунт від забруднення.
- Фінальна перевірка і рекомендації з експлуатації. На останньому етапі встановіть перекриття ями. Зазвичай зверху укладається бетонна плита з отвором під люк. Змонтуйте люк – його діаметр має бути безпечним, щоб у нього не провалилася дитина. Кришку тримайте закритою і за потреби замикайте. Переконайтеся, що вентиляційна труба виведена правильно і закріплена. Перевірте, чи немає протікання: заповніть яму водою на невеликий рівень і подивіться, чи не йде вода в невідповідних місцях (для герметичної ями) або чи не просочується одразу в ґрунт занадто швидко (для дренажної). Якщо все гаразд, засипте ззовні проміжки між стінками ями і ґрунтом, утрамбуйте ґрунт. Для маскування й утеплення можна зверху над ямою зробити люк із кришкою або невеликий будиночок (якщо це сільський туалет).
Правильно спроєктована і побудована яма прослужить багато років, забезпечуючи вашому будинку комфорт і гігієну.
У процесі експлуатації не забувайте про обслуговування. Не кидайте в каналізацію нерозкладне сміття, щоб яма не засмічувалася. Для прискорення розкладання відходів і усунення запахів можна періодично додавати в яму біоактиватори (спеціальні бактерії). Регулярно (наприклад, раз на 6-12 місяців, залежно від об’єму) перевіряйте рівень вмісту і замовляйте відкачування, не допускаючи переповнення. Правильне використання і своєчасне очищення забезпечать довгу безперебійну роботу вигрібної ями.
Підіб’ємо підсумок: обирайте місце з урахуванням санітарних норм, розраховуйте об’єм вигрібної ями із запасом, приділяйте увагу вентиляції та гідроізоляції, тоді система працюватиме надійно і безпечно. Часті помилки включають розміщення ями занадто близько до колодязя або будинку, недостатній об’єм резервуара, відсутність вентиляційної труби і погану герметизацію стін. Уникаючи цих промахів і дотримуючись простих порад, ви захистите ділянку від неприємностей і зайвих витрат.
Якщо у вас залишилися питання або потрібна допомога фахівців, рекомендуємо звернутися за консультацією до “Аварійно Сервісної Компанії” (АСК). Наша компанія спеціалізується на відкачуванні вигрібних ям і профілактиці засмічень, обслуговує як приватні будинки, так і підприємства. Ми успішно працюємо з 2014 року і пропонуємо оперативний сервіс 24/7 по Києву та області. Допоможемо вам забезпечити безперебійну роботу каналізації та комфорт у вашому домі!